Відлуння Гіндукушу

Архів публікацій

"МИ ПОВИННІ ВРЯТУВАТИ КИЇВ! МИ ПОВИННІ ВИПЕРЕДИТИ ФАКЕЛЬНИКІВ! МИ ПОВИННІ ОБІГНАТИ СМЕРТЬ! КИЇВ ЧЕКАЄ. ВІН ЧЕКАЄ В СМЕРТЕЛЬНІЙ ТУЗІ! НЕМАЄ БЕЗ КИЄВА УКРАЇНИ!»

"МИ ПОВИННІ ВРЯТУВАТИ КИЇВ! МИ ПОВИННІ ВИПЕРЕДИТИ ФАКЕЛЬНИКІВ! МИ ПОВИННІ ОБІГНАТИ СМЕРТЬ! КИЇВ ЧЕКАЄ. ВІН ЧЕКАЄ В СМЕРТЕЛЬНІЙ ТУЗІ! НЕМАЄ БЕЗ КИЄВА УКРАЇНИ!»

"Київ, - писала 17 жовтня 1943 р. "Правда", - стоїть перед очима відважних бійців. Київ стоїть перед очима всього нашого народу. Перша столиця України, вона чекає у вогні і диму тієї урочистої години, коли Червона Армія, вигнавши німців, поверне йому святі права і всенародну шану. З висот правого берега Дніпра відкривається простір Правобережної України. Вся вона, і з нею рідна Західна Україна, чекають своєї години".

ПЕРШУ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЗДОБУВ РОМАН ПРОЗАЇКА-«АФГАНЦЯ» ІГОРЯ МОІСЄЄНКА «СЕКТОР ОБСТРІЛУ – «АІСТИ»

ПЕРШУ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЗДОБУВ РОМАН ПРОЗАЇКА-«АФГАНЦЯ» ІГОРЯ МОІСЄЄНКА «СЕКТОР ОБСТРІЛУ – «АІСТИ»

9 грудня 2010 року в приміщенні Національної спілки письменників України  відбулося нагородження першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана  Хмельницького Міністерства оборони України прозаїка-«афганця» Ігоря  Моісєєнка та  представлення його роману «Сектор обстрілу – «Аісти», який і визнано кращим твором  на військову тематику. Другим лауреатом стала киянка, заслужений працівник  культури Зоя Ружин.

ВІН ФОРСУВАВ ДНІПРО ПЕРШИМ

ВІН ФОРСУВАВ ДНІПРО ПЕРШИМ

ВІН ФОРСУВАВ ДНІПРО ПЕРШИМ

Іноді дивуєшся, як доля забавляється людиною. У сьогоденні корінний сибіряк, командир дивізійної роти розвідки Тиміш Міхайлов мешкає у Горішніх Плавнях, просто навпроти місця, де йому, щоб забезпечити переправу регулярних батальйонів радянської армії, довелося уплав перетнути Дніпро.

Милосердя!!!

Милосердя!!!

Наступного року виповнюється двадцять. Двадцять років, як вивели звідти останнього солдата. Кажуть: велику державу розвалила саме та війна. Афганці вважають, що виграли її. Ми вважаємо, що не програли, що вийшли з неї з честю. То хто ж був переможцем? Що виграли афганці? А що ми? Військовим досвідом збагатилися? Наскільки він корисний взагалі, цей військовий досвід?! Ціною мільйонів життів!? Чи не занадто дорого? СРСР залишив там 14,5 тисяч воїнів. Афганці, неофіційно, два мільйони!

Милосердия!!!

Милосердия!!!

15 февраля исполняется двадцать. Двадцать лет, как вывели оттуда последнего солдата. В двадцать большинство из них становились «стариками». Если раньше не убивали, или не калечили. Говорят: Советский Союз рухнул именно на той войне. Афганцы считают, что выиграли ее. Славяне думают, что не проиграли, что вышли из нее с честью. Так кто же потерпел поражение? Что выиграли афганцы? А что мы? Военным опытом обогатились? Насколько он полезен вообще, этот военный опыт?!

ТЕПЕРЬ ТЫ МИШЕНЬ В ГОРОДЕ МОНСТРОВ

ТЕПЕРЬ ТЫ МИШЕНЬ В ГОРОДЕ МОНСТРОВ


В ночь с 5-го на 6-е совершена попытка покушения на жизнь Сергея Лазарева – журналиста и  руководителя Кременчугского отделения Международного общества прав человека – Украинской секции.

КОГДА НА ПЛАНЕТЕ НЕ ОСТАНЕТСЯ ГРАНИЦ И АРМИЙ?!!

КОГДА НА ПЛАНЕТЕ НЕ ОСТАНЕТСЯ ГРАНИЦ И АРМИЙ?!!


6-го декабря День вооруженных сил Украины. К счастью ли, к стыду ли у наших военных пока что нет знаменательных побед и связанных с ними славных традиций. Оставим споры относительно роли УНА историкам и политикам. Славное, но очень далекое прошлое украинского казачества тоже трудно применимо к армии современной. Неоспоримы только мужество и героизм, проявленные в неисчислимые годы лихолетий защитниками и освободителями нашей Земли. 

Ігор Моісєєнко

Лауреат державних та міжнародних літературно-мистецьких премій. Поет, прозаїк, кіносценарист і журналіст, член Національної спілки письменників України. Народився у 1962роціу м.Кривий Ріг. Строкову службу проходив в Афганістані, у батальйоні загиблого Поета-героя «Аіста» (О. І. Стовби). Критики, відзначаючи стилістичну подібність віршів «Аіста» та Моісєєнка, вбачають ознаки наслідування Ігорем літературного Дару і Хреста вбитого війною талановитого Поета. Результатом такого духовного зв’язку двох літераторів стали надзвичайно вражаючі своїм трагізмом вірші; кіносценарії, визнані кращими за все, що було на екрані про афганську війну, і неймовірно захоплюючий роман, який визнавався кращим антивоєнним твором в СНД, за який автору в 2010 році присвоєно звання першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького. В 2015 році, за плідну літературну та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної духовності та моралі, - звання лауреата міжнародної літературно-мистецької премії імені М.В.Гоголя «Тріумф».

Автору випало у палаючому пеклі Афганістану, нав’язаному українцям кремлівськими бонзами, пройти по межі, що розділяє життя і смерть. Але всупереч тяжким фізичним і душевним травмам колишній воїн став справжнім українським патріотом і виносив у своєму серці філософську доктрину, яка вперше сформулювала і емпірично обґрунтувала дієву Українську національну Ідею. Ігор Моісєєнко не просто розробив концепцію стратегічного розвитку української нації, але й вказав конкретні віхи на шляху її реалізації та очікувану уже в недалекому майбутньому віддачу в усіх сферах суспільного життя нашого народу. Автор «Ідеї гармонії…» пропонує шляхом внесення Української національної Ідеї в Конституцію України та утвердження її окремим Законом у стислі строки сприяти тому, аби кожен українець, кожен громадянин України іншої національності відчув її благотворний вплив. Вочевидь ця книга постає найважливішим твором, на який надихає Господь одного з найобдарованіших літераторів України. 

Новости сайта

Syndicate content
Ключевые слова