Відлуння Гіндукушу

ЗУПИНИТИ КАТАСТРОФУ…

ЗУПИНИТИ КАТАСТРОФУ…

 

«І на сторожі коло їх
Поставлю Слово»
Тарас Шевченко («Подражаніє 11 псалму»)
Людство пізнає нелегкі часи. Вочевидь, на всіх землян чекають ще більш жорсткі випробування, в яких наша цивілізація може припинити своє існування. Більшість із нас усвідомлює, що всі апокаліптичні катастрофи, які ми спостерігаємо, спричинені безвідповідальністю і недалекоглядністю людських вчинків. Рішення до їх сподіяння людина приймає, керуючись своїми моральними засадами. У свою чергу суспільна мораль формується саме мистецтвом. Саме через сприйняття витворів мистецтва зароджуються моральні засади людини. Ставлення до явищ чи подій, спричинених вчинками героїв мистецьких творів, а отже – і нашою творчістю, формують моральні еталони аудиторії. Якісні емоційні враження від драматургії закріплюють ці засади у свідомості та підсвідомості людей. Саме таким чином найтонша енергія Натхнення Божого втілюється на фізичному рівні, у суспільних відносинах. Саме на митців покладається Творець у своїх намаганнях покращити людство, піднести його суспільну мораль і духовність на більш високий рівень, зробити його щасливим, а не стражденним. Таким чином, самеми, служителі Слова, а значить разом із митцями і журналісти, науковці, освітяни тощо, найбільш відповідальні за стан моралі та духовності нашого суспільства. А отже нам усім, разом із представниками влади, що зобов’язані підтримувати наші ініціативи на цьому полі, і відповідати за нашу інертність чи бездіяльність у спостереженні процесів самознищення мільярдів душ.
Тим часом засліплене сріблолюбством та марнославством людство робить усе можливе для прискорення руйнації фундаментальних основ цивілізації. На яку сферу діяльності людини не поглянь – все робиться навиворіт від природної мети призначення. Медицина працює на збагачення купки олігархів – фармацевтів, але не на оздоровлення людини; харчова промисловість на збут хімічних сполук і отруєння споживача, але не для того, щоб його нагодувати; усі виконавчі гілки – на збереження влади папірців і руйнацію усіх позитивних ініціатив, а не для покращення способів самоврядування, промисловість існує заради забезпечення військових конфліктів, у яких вирують Смерть та страждання. Духовенство все наполегливіше провокує розбрат суспільства, замість консолідації перед найважчими випробуваннями. А ущербна ерзац-культура, вочевидь, створена за задумом сатани на спротив творчості за Натхненням Божим, підкріплена некоректними діями ЗМІ, прискорює процеси подальшого розбещення суспільства та розквіт марнославства з метою поглиблення процесів самознищення. Чи заслуговує суспільство, головним продуктом якого є енергія страждання, на існування в живій, гармонійно вибудованій на енергії Любові системі Земля – Сонце – Всесвіт?
Зробити Душу людини чистішою, відновити здатність бути щасливою, щоб допомогти повернути суспільству духовність, відповідні до неї розумність і моральність вчинків і встигнути зупинити процеси самознищення, покликані Посланці Божі: істинно натхненні поети, письменники, художники, музиканти… Більше того, на певному етапі гармонійного інтелектуально-духовного розвитку людина прозріває і починає відчувати наслідки своїх вчинків для багатьох поколінь уперед. Спільнота таких людей назавжди відмовиться від негативних кроків і зможе побудувати гармонійно розвинуту цивілізацію на засадах злагоди і справедливості. У тому, щоб відродити таку духовність, і полягає місія творчої інтелігенції на Землі.Всі жахи сучасної цивілізації – від голодних, невиліковно хворих дітей-калік, до аномалій глобального потепління – наслідки бездуховності. Ці дірки, ці «чорні діри» у соціальній картині ніколи не «залатати», доки ми не оздоровимо суспільну мораль.
І це цілком можливо – в кожного з митців може бути надзвичайно розгалужена аудиторія. На практиці їхня місія може реалізуватись не тільки пасивною творчістю задля «високого» мистецтва. Але й шляхом проведення з максимально можливим дискусійним висвітленням у ЗМІ тематично-творчих зустрічей з митцями, котрі користуються в суспільстві безумовним авторитетом. Головним питанням на них має стояти органічно зумовлений зв’язок між рівнем духовності, культури, способом мислення, вчинками і соціальним станом людини як Божого створіння та її фізичним буттям. Адже люди просто не відають про ці зв’язки. Тому й чинять беззаконня, тому й дісталися провалля самознищення. Кон’юнктурщина в ЗМІ, які вже не зважають на те, що пропагують відвертий сатанізм, байдужий формалізм педагогів і батьків у виховних процесах розквітають буйним цвітом саме через штучне відсторонення або інертність істинних митців.
Але ми здатні, з метою зупинення процесів самознищення людства, нашого народу, наших рідних і близьких, задля консолідації зусиль усіх небайдужих до долі людської цивілізації активізувати дії творчої та наукової інтелігенції на досягнення стратегічних завдань духовного та інтелектуального розвитку і вжити усіх доступних заходів серед яких наступні:
1.      Консолідувати зусилля! Створити постійно діючий координаційний орган для об'єднання і розповсюдження досвіду мистецьких спільнот на місцях з генерації ідей та заходів, спрямованих на просвітлення суспільства. Пропонувати національним мистецьким і науковим об’єднанням провести власні форуми творчої та наукової інтелігенції, на яких окреслити проблеми духовно-культурного і морального розвитку людства, закликати діяти у відповідності до узгоджених критеріїв мистецтва духовного відродження (п.2).
2.      Відмежуватися натхненним мистецтвом від сатанинського! Мистецтво формує мораль! Провести на місцях дієві спільні збори творчої інтелігенції з участю представників творчих спілок усіх відомих напрямів мистецтва, на яких опрацювати головні критерії спрямованості творчості на відновлення істинної духовності та життєдайної моралі людини і відокремитися, таким чином, від псевдомистецтва – інструмента розбещення людства. Оприлюднити опрацьовані та узгоджені критерії якнайширше!
3.      Об`єднатися з журналістами! Зупинити штучну деградацію! Запросити до співпраці творчі та професійні об`єднання журналістів, котрі несуть першорядну відповідальність за стан людської цивілізації разом з митцями. Пропонувати законодавчим органам зобов`язати ЗМІ відповідними законами припинити розбещення суспільної моралі заради сумнівної цінності матеріальних статків (заборонити рекламу алкоголю, зброї, насильства, гламурного марнославства). Натомість, закликати ЗМІ працювати у відповідності до критеріїв мистецтва духовного відродження, узгоджених попередньо (п.2) і під гаслом: «Бути просвітленим духовно має стати модно!»
4.      Залучити освітянську спільноту! Провести відповідні заходи разом з освітянами та науковцями, а також представниками виборних і виконавчих органів влади всіх рівнів де розкрити закономірну спільну нашу відповідальність у згаданих процесах і закликати їх до співпраці у вихованні молоді високодуховної моралі.
5.      Знання і досвід наймудріших – дітям! Налагодити зв'язок поколінь шляхом проведення регулярних презентацій та творчих зустрічей в освітніх та виховних закладах, на яких висвітлювати динамічний зв'язок між рівнем духовності, культури та інтелекту кожного з представників людства і перспективою його фізичного існування. Кожна дитина з юних літ має як аксіому знати, що людина несе відповідальність за кожен негативний вчинок, слово чи думку і винагороджується за позитивні.
6.      Долучити владу! Запропонувати представникам влади (держадміністрацій, виборних органів, тощо) брати безпосередню участь та сприяти регулярному проведенню таких творчих зустрічей з молоддю, розкриваючи рівень особистої відповідальності урядовців перед Творцем і Натхненником Всесвіту за негативні рішення стосовно заходів та закладів, що служать розвитку духовності.
7.      Пропонувати підтримати заклики-звернення «Шлях дімантовий» та «Шлях із Армагеддону» (http://afgan.pl.ua/uk/home) до найвпливовіших наддержавних інституцій планети з закликом щодо активних системних дій у процесах духовного оздоровлення людства заради врятування від прірви самознищення. Заклику, де викладені пропозиції щодо виховання спільноти людей високої моралі та істинної духовності, які створять суспільство позбавлене рабських принижень і примусів, але на засадах любові і злагоди, у гармонії з Всесвітом.
Вочевидь наближається час, коли кожному з митців доведеться відповідати на питання: «Що ти, Натхненник Божий, зробив для врятування спраглих душ від хаосу бездуховності?» Але творча і науково-освітянська інтелігенція має шанс розпочати відродження. Саме мистецько-культурна спільнота має стати ініціатором втілення запропонованої програми і поширення її у всьому світі. Тож – об`єднаймо наші зусилля!
 
Лауреат державної
літературно-мистецької премії
імені Богдана Хмельницького
Ігор Моісєєнко
 

 

Ігор Моісєєнко

Лауреат державних та міжнародних літературно-мистецьких премій. Поет, прозаїк, кіносценарист і журналіст, член Національної спілки письменників України. Народився у 1962роціу м.Кривий Ріг. Строкову службу проходив в Афганістані, у батальйоні загиблого Поета-героя «Аіста» (О. І. Стовби). Критики, відзначаючи стилістичну подібність віршів «Аіста» та Моісєєнка, вбачають ознаки наслідування Ігорем літературного Дару і Хреста вбитого війною талановитого Поета. Результатом такого духовного зв’язку двох літераторів стали надзвичайно вражаючі своїм трагізмом вірші; кіносценарії, визнані кращими за все, що було на екрані про афганську війну, і неймовірно захоплюючий роман, який визнавався кращим антивоєнним твором в СНД, за який автору в 2010 році присвоєно звання першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького. В 2015 році, за плідну літературну та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної духовності та моралі, - звання лауреата міжнародної літературно-мистецької премії імені М.В.Гоголя «Тріумф».

Автору випало у палаючому пеклі Афганістану, нав’язаному українцям кремлівськими бонзами, пройти по межі, що розділяє життя і смерть. Але всупереч тяжким фізичним і душевним травмам колишній воїн став справжнім українським патріотом і виносив у своєму серці філософську доктрину, яка вперше сформулювала і емпірично обґрунтувала дієву Українську національну Ідею. Ігор Моісєєнко не просто розробив концепцію стратегічного розвитку української нації, але й вказав конкретні віхи на шляху її реалізації та очікувану уже в недалекому майбутньому віддачу в усіх сферах суспільного життя нашого народу. Автор «Ідеї гармонії…» пропонує шляхом внесення Української національної Ідеї в Конституцію України та утвердження її окремим Законом у стислі строки сприяти тому, аби кожен українець, кожен громадянин України іншої національності відчув її благотворний вплив. Вочевидь ця книга постає найважливішим твором, на який надихає Господь одного з найобдарованіших літераторів України. 

Новости сайта

Syndicate content
Ключевые слова