Відлуння Гіндукушу

Комісії з питань найменування об’єктів міського підпорядкування

Комісії з питань найменування
об’єктів міського підпорядкування
 
Моісєєнка Ігоря Олексійовича,
Лауреата державних та
 міжнародних літературних премій,
пр.50 років Жовтня, 69, кв.18,
м.Кременчук, Полтавської обл.,
Україна, 39622 tel. +38-096-903-80-04,
e-mail: gindukush@gmail.com, 
www.http://afgan.pl.ua/uk/home
 
ЗАЯВА
 
9 квітня 2015 року Верховна рада України схвалила Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». 15 червня цього року міська Комісія з питань найменування об’єктів міського підпорядкування… визначила перших 105 вулиць, які підлягають перейменуванню.
Як представник Національної Спілки письменників України пропоную перейменувати вулиці Кременчука за наступнимм планом. Наведені пропозиції були затверджені рішенням зборів кременчуцької інтелігенції, які відбулися 15 липня 2015 року. На зборах були присутні представники кременчуцького Майдану, ВО «Свобода», Товариства української мови, Спілки інтелігенції Кременчука, Товариства «Просвіта», Спілки літераторів «Славутич», та інших громадських організацій.


з/п

Існуюча назва вулиці станом на 28.04.2015 р.

Пропонується Товариством

Пояснення

Номер у Переліку вулиць

1
вулиця 1905 року
вулиця Весела
Історична назва

3

2
вулиця 40-річчя Жовтня
вулиця Овксентія Богаєвського
(1848-1930) – видатний український лікар-хірург, науковець, громадський діяч

55

3
проспект 50-річчя Жовтня
проспект Лесі Українки
Видатна українська письменниця

61

4
вулиця 50-річчя СРСР
вулиця В’ячеслава Чорновола
(1938-1999) – український журналіст, публіцист, політик, депутат Верховної ради з 1990 р., Герой України (2000 р., посмертно), дисидент, в’язень ГУЛАГу, загинув в автомобільній катастрофі.

62

5
вулиця 60-річчя Жовтня
вулиця Івана Мазепи
видатний державний, військовий діяч

66

6
вулиця 60 років СРСР
вулиця Михайла Максимовича
(1802-1873) – вчений, природознавець, історик, фольклорист, письменник, ректор Київського університету.

65

7
вулиця Артема
вулиця Василя Каразіна
(1773-1842) – учений, громадський діяч, засновник Харківського університету (1805), освіту здобув у приватних пансі-онах Кременчука і Харкова.

95

8
вулиця Баумана
вулиця Бориса Чичібабіна
(1925-1999) – видатний російськомовний поет, в’язень ГУЛАГу, родом з Кременчука.

105

 
тупик Баумана
тупик Бориса Чичібабіна

106

9
вулиця Блюхера
вулиця Костянтина Острозького
(1526-1608) – видатний полководець, політичний, культурний, православний діяч Київський воєвода, князь.

112

10
вулиця Будьонного
вулиця Кості Пестушка
(?-1520) – командир повстанської дивізії, яка діяла в Кременчуцькому повіті в 1919-1920 р. р.

126

11
тупик Володарського
тупик Михайла Щєпкіна
(1788-1863) – видатний актор викуплений з кріпацтва І. Котляревським, був у дружніх стосунках з Т. Шевченком.

152

 
проїзд Володарського
проїзд Михайла Щепкіна

 

12
вулиця Волочаївська
вулиця Северина Наливайка
(бл. 1560-1597) – ватажок антипольського повстання

153

13
вулиця Воровського
вулиця Гійома Боплана
(1600-1673) – французький інженер на польській службі. Видав славнозвісний опис України.

154

14
вулиця Ворошилова
вулиця Миколи Міхновського
(1873-1924) – громадський і політичний діяч, один з перших ідеологів українського націоналізму.

155

15
вулиця Аркадія Гайдара
вулиця Софії Русової
(1856-1941) – шведка за національністю, науковець зі світовим ім’ям, педагог, мовознавець, громадська діячка.

91

16
вулиця Дзержинського
вулиця Василя Стуса
(1938-1985) – видатний поет, літературознавець, правозахисник, в’язень ГУЛАГу.

208

 
провулок Дзержинського
провулок Василя Стуса

209

 
проїзд Дзержинського
проїзд Василя Стуса

 

17
провулок Димітрова
провулок Олександра Олеся
(1878-1944) – український письменник, поет, драматург.

210

18
провулок Дніпропетровський
провулок Січовий
Належний, властивий Січі, січовикам, який входить до складу Січі, є її членом.

214

19
вулиця Олеко Дундича
вулиця Василя Симоненко
(1935-1963) – поет, перекладач, народився на Полтавщині.

447

20
вулиця Енгельса
вулиця Івана Огієнка
(1882-1972) – мовознавець, історик культури і церкви, державний і церковний діяч.

224

21
вулиця Жовтнева
вулиця Степана Бандери
(1919-1959) – український полі-тичний діяч, ідеолог українсько-го націоналістичного руху ХХ ст., голова проводу ОУН(б), поборник незалежності України, герой України (2010, посмертно), убитий спецслужбами СРСР.

231

 
провулок Жовтнева
провулок Степана Бандери

232

22
вулиця Калініна
вулиця Павла Чубинського
(1839-1884) – етнограф, фольклорист, краєзнавець, автор Гімну України.

270

23
вулиця Трохима Карнаухова
вулиця Григорія Ващенка
(1878-1967) – видатний україн-ський педагог, викладач у Полтавському педінституті, професор педагогіки та психо-логії Українського Вільного університету в Мюнхені.

627

24
вулиця Кірова
вулиця В’ячеслава Липинського
(1882-1931) – історик, соціолог, публіцист. громадський діяч, ідеолог української державності.

284

 
проїзд Кірова
проїзд В’ячеслава Липинського

285

25
вулиця Кіровоградська
вулиця Чумацька
На честь чумацьких традицій Крюківського посаду

286

 
провулок Кіровоградський
провулок Чумацький

287

 
1-й тупик Кіровоградський
1-й тупик Чумацький

10

 
2-й тупик Кіровоградський
2-й тупик Чумацький

32

26
провулок Колгоспний
провулок Селянський
Назва застаріла, як і поняття.

293

27
вулиця Олександри Колонтай
вулиця Зінаїди Тулуб
(1890-1964) – українська письменниця, автор історичних творів, драматург, кіносценарист, перекладач.

451

28
вулиця Комінтерну
вулиця Олекси Тихого
(1922-1984) – педагог, правозахисник, в’язень ГУЛАГу.

295

29
вулиця Комсомольська
вулиця Скаутська
На честь патріотичного юнацького руху

296

 
парк Комсомольський
парк Студентський
Належний, властивий студентам; той, хто навчається у вищому або середньому навчальному закладі.

 

30
вулиця Комунарська
вулиця Криштофа Косинського
(бл. 1545-1593) – гетьман реєстрових козаків, ватажок антипольського повстання наприкінці XVІ сторіччя.

297

31
вулиця Котовського
вулиця Євгена Петрушевича
(1863-1940) – визначний політичний діяч Президент ЗУНР.

312

 
провулок Котовського
провулок Євгена Петрушевича

313

32
вулиця Красіна
вулиця Троїцька
Історична назва

317

33
вулиця Крупської
вулиця Соломії Крушельницької
(1872-1952) – оперна співачка і педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України.

327

 
провулок Крупської
провулок Соломії Крушельницької

328

34
вулиця Куйбишева
вулиця Павла Полуботка
(бл.1660-1724) – військовий, політичний і державний діяч, наказний гетьман війська Запорозького.

333

 
провулок Куйбишева
провулок Павла Полуботка

 

35
вулиця Сидора Кучерова
вулиця Івана Кожедуба
(1920-1991) – маршал авіації (1985), тричі Герой Радянського Союзу, збив 62 ворожі літаки. Першу зірку Героя одержав за бої у районі Кременчука.

 

 
провулок Сидора Кучерова
провулок Івана Кожедуба

589

36
вулиця Лазо
вулиця Євгена Коновальця
(1891-1938) – один з керівників Львівської просвіти, командир корпусу Січових стрільців, голова проводу ОУН, поборник незалежності України.

336

 
провулок Лазо
провулок Євгена Коновальця

337

37
вулиця Леніна

вулиця «Небесної Сотні»

на вшанування Героїв, полеглих за Свободу і Незалежність України


343

38
вулиця Ленінградська
вулиця Чигиринська
Походить від назви м. Чигирина, заснованого як замок (1589), стало центром Чигиринського полку (1648-1712), резиденцією Богдана Хмельницького і столицею Гетьманської держави (1648-1660).

344

39
вулиця Луначарського
вулиця Івана Кочерги
(1881-1952) – драматург, відображав у творах історичне минуле України.

360

40
вулиця Рози Люксембург
вулиця Володимира Івасюка
(1949-1979) – поет, композитор, автор популярних пісень.

558

 
провулок Рози Люксембург
провулок Володимира Івасюка

559

41
провулок Павлика Морозова
провулок Дмитра Яворницького
(1855-1940) – історик українського козацтва, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік.

461

42
вулиця Новочерво-ноармійська
вулиця Корсунська
На честь переможної битви Богдана Хмельницького під Корсунем.

437

43
вулиця Орджонікідзе
вулиця Петра Сагайдачного
(?-1622) – гетьман реєстрових козаків. Прославився переможними битвами з ворогами України.

454

 
тупик Орджонікідзе
тупик Петра Сагайдачного

455

44
вулиця Пархоменка
вулиця Юрія Тютюнника
(1891-1930) – один з ватажків антибільшовицького руху в роки Української революції (1917-1921), генерал-хорунжий Армії України.

470

 
проїзд Пархоменка
провулок Юрія Тютюнника

471

45
вулиця Петровського
вулиця Дмитра Донцова
(1883-1973) – ідеолог українського націоналізму, літератор. критик, публіцист.

488

 
провулок Петровського
провулок Дмитра Донцова

489

 
проїзд Петровського
проїзд Дмитра Донцова

490

 
тупик Петровського
тупик Дмитра Донцова

491

46
провулок Постишева
провулок Дмитра Демидюка
(1930-2005) – учитель музики, знавець есперанто та іноземних мов. Один з перших засновників Товариства української мови в Кременчуці. очолював міську «Просвіту», обласну організацію ОУН(м).

509

47
вулиця Радгоспна
вулиця Фермерська
Назва застаріла.

528

 
провулок Радгоспний
провулок Фермерський

529

 
тупик Радгоспний
тупик
Фермерська

530

48
вулиця Радянська
вулиця Героїв Крут
Бій українських студентів та гімназистів старших класів (до 300 чоловік) 29 січня 1918 року з російським більшовицьким військом під проводом Михайла Муравйова.

532

49
вулиця Радянської Армії
вулиця Січових стрільців
Формування українців у військах Австро-Угорщини (1914-1917), одна з регіональних формацій (1917-1920) Армії УНР та ЗУНР.

533

50
вулиця Радянської міліції
вулиця Алли Горської
(1929-1970) – живописець, громадська діячка, дисидент.

534

51
вулиця Радянської України
вулиця Затишна
Історична назва.

535

52
вулиця Ревенка
вулиця Ярослави Стецько
(1920-2003) – політичний діяч, депутат Верховної ради України, співорганізатор Червоного хреста УПА, жіночої мережі ОУН, Антибільшовицького блоку народів.

539

 
тупик Ревенка
тупик Ярослави Стецько

540

53
вулиця Свердлова
вулиця Павлівська
Історична назва

577

 
провулок Свердлова
провулок Павлівський

578

54
вулиця Олександра Сербіченка
вулиця Марка Жмайла
(друга пол. ХVII ст.) запорізький гетьман, керівник антипольсько-го повстання 1625 р. у Куруків-ській битві (під Кременчуком).

448

55
вулиця Пальміро Тольятті
вулиця Андрія Войнаровського
(?-1740) – сподвижник І. Мазепи. До кінця залишився вірним ідеалам незалежної України.

463

 
провулок Пальміро Тольятті
провулок Андрія Войнаровського

 

 
проїзд Пальміро Тольятті
проїзд Андрія Войнаровського

464

56
вулиця Моріса Тореза
вулиця Валерія Марченка
(1947-1984) – український дисидент, правозахисник, літературознавець, перекладач.

406

57
вулиця Ульянова
вулиця Ярослава Стецька
(1912-1986) – політичний діяч національно-визвольного руху.

635

58
вулиця Фрунзе
вулиця Пилипа Орлика
(1672-1742) – гетьман у вигнанні, автор першої української конституції.

646

 
провулок Фрунзе
провулок Пилипа Орлика

647

 
тупик Фрунзе
тупик Пилипа Орлика

648

59
провулок Фурманова
провулок Івана Пулюя
(1845-1918) – визначний учений-фізик, електротехнік, винахідник, громадський діяч, перекладач Біблії.

649

60
вулиця Клари Цеткін
вулиця Ольги Кобилянської
(1863-1942) – видатна українська письменниця

288

61
вулиця Цюрупи
вулиця Василя Ремесла
(1907-1983) – селекціонер, автор 17 сортів пшениці, академік.

662

62
вулиця Чапаєва
вулиця Олега Ольжича
(1908-1944) – поет, вчений-археолог, син Олександра Олеся, вбитий фашистами.

666

 
провулок Чапаєва
провулок Олега Ольжича

667

63
вулиця Червоних слідопитів
вулиця Слідопитів
Назва без слова «Червоних», яке несе ідеологічне навантаження.

672

64
вулиця Червоноармійська
вулиця Гайдамацька
Походить від слова «гайдамака». 1. учасник національно-визвольної боротьби ХVIII ст. на Правобережній Україні. 2. Солдат особливих кінних частин армії УНР гетьмана Скоропадського.

673

 
провулок Червоноармійський
провулок Гайдамацький

674

65
вулиця Червонопрапорна
вулиця Бунчукова
Від назви бунчука (булави з китицею)

675

 
провулок Червонопрапорний
провулок Бунчуковий

676

66
вулиця Червонофлотська
вулиця Флотська
Назва без «Червоно», яке несе ідеологічне навантаження.

677

 
провулок Червонофлотський
провулок Флотський

678

 
тупик 1-й Червонофлотський
тупик 1-й Флотський

20

 
тупик 2-й Червонофлотський
тупик 2-й Флотський

42

67
вулиця Чичерина
вулиця Георгія Нарбута
(1886-1920) – художник-графік, походить зі старовинного козацького роду.

691

68
вулиця Щорса
вулиця Генерала Григоренка
(1907-1987) – генерал, учасник дисидентського руху, Член московської Гельсінської групи.

706

 
1-й тупик Щорса
1-й тупик Генерала Григоренка

707

 
2-й тупик Щорса
2-й тупик Генерала Григоренка

44

69
вулиця Якіра
вулиця Гетьмана Павла Скоропадського
(1873-1945) – український громадський і політичний діяч, гетьман української держави.

713
Водночас, пропонуємо включити до переліку вулиць до перейменування вул. Першотравневу і змінити її назву на вул.. Григорія Сковороди
 
Член полтавської обласної ради
Національної спілки письменників України                                                  І.Моісєєнко
 
22.07.2015 р.
Ігор Моісєєнко

Лауреат державних та міжнародних літературно-мистецьких премій. Поет, прозаїк, кіносценарист і журналіст, член Національної спілки письменників України. Народився у 1962роціу м.Кривий Ріг. Строкову службу проходив в Афганістані, у батальйоні загиблого Поета-героя «Аіста» (О. І. Стовби). Критики, відзначаючи стилістичну подібність віршів «Аіста» та Моісєєнка, вбачають ознаки наслідування Ігорем літературного Дару і Хреста вбитого війною талановитого Поета. Результатом такого духовного зв’язку двох літераторів стали надзвичайно вражаючі своїм трагізмом вірші; кіносценарії, визнані кращими за все, що було на екрані про афганську війну, і неймовірно захоплюючий роман, який визнавався кращим антивоєнним твором в СНД, за який автору в 2010 році присвоєно звання першого лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького. В 2015 році, за плідну літературну та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної духовності та моралі, - звання лауреата міжнародної літературно-мистецької премії імені М.В.Гоголя «Тріумф».

Автору випало у палаючому пеклі Афганістану, нав’язаному українцям кремлівськими бонзами, пройти по межі, що розділяє життя і смерть. Але всупереч тяжким фізичним і душевним травмам колишній воїн став справжнім українським патріотом і виносив у своєму серці філософську доктрину, яка вперше сформулювала і емпірично обґрунтувала дієву Українську національну Ідею. Ігор Моісєєнко не просто розробив концепцію стратегічного розвитку української нації, але й вказав конкретні віхи на шляху її реалізації та очікувану уже в недалекому майбутньому віддачу в усіх сферах суспільного життя нашого народу. Автор «Ідеї гармонії…» пропонує шляхом внесення Української національної Ідеї в Конституцію України та утвердження її окремим Законом у стислі строки сприяти тому, аби кожен українець, кожен громадянин України іншої національності відчув її благотворний вплив. Вочевидь ця книга постає найважливішим твором, на який надихає Господь одного з найобдарованіших літераторів України. 

Новости сайта

Syndicate content
Ключевые слова