Голові Верховної Ради України

А.В.Парубію

Від…

Шановний Андрію Володимировичу!

Прошу Вас ініціювати зміни до законодавства України, спрямовані на консолідацію українського народу на засадах піднесення культури і духовності на виконання завдань Української національної Ідеї (УНІ), сформульованої одним реченням та обґрунтованої у трактаті «ІДЕЯ ГАРМОНІЇ - Українська національна Ідея».  

Формулювання одним реченням відкриває можливість її законодавчого затвердження. Тобто внесення в Конституцію нашої держави. Тоді Українську національну ідею буде включено до освітніх програм для вивчення в усіх сферах знання, яких торкається її всеосяжний зміст, – суспільствознавство, українознавство, філософія, теологія, культурологія, література, теорія пізнання, педагогіка, юриспруденція, політологія… Таким чином, формуючи свідомість українця з наймолодшого віку на національних історичних цінностях, які століттями знищували колонізатори, національна ідея проявиться в усіх сферах буття та об’єднає навколо себе націю. Очевидно, що якби об’єднавча Національна ідея в українського народу була затверджена законодавчо й служила би відродженню нації, то українство стало б настільки монолітно згуртованим, що ніякі «руськомірські» ідеї з регенерації будь-якої Імперії не змогли б проникнути у душі мільйонів людей. А імператор Московії тисячу разів би подумав, перш ніж сунути на Україну свої танки. Водночас маємо пам’ятати, як проженемо військо агресора, величезну частину населення України, отруєну ідеями «руського міра», слід буде «лікувати». І ця «хвороба» вже розсипалася по всій країні. Отже, пропонована УНІ здатна ефективно протистояти ідеям «руського миру», посилити обороноздатність країни та зменшити потоки крові кращих синів України.  

Дієвість та унікальність представленої філософської концепції підтверджується відгуками  авторитетних дослідників українознавства, серед яких Шевченківські лауреати – голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка Павло Мовчан та головний редактор тижневика «Слово Просвіти» Любов Голота, академік Академії Міжнародної Слов’янської Академії освіти ім. Яна Амоса Каменського Лариса Зязюн, член-кореспондент НАПН України Галина Шевченко, голова міжнародного ГО «Українська світова спілка професійних учителів» Наталія Мацько, президент всеукраїнського ГО «Інтелектуальна Україна» Тетяна Струбчевська, науковці та історики.  (у виданні: рецензії науковців, післямова кандидата історичних наук М.Безотосного та монографія доктора філософії Т.Тюріної)

Прошу Вас надати наведеній програмі втілення Української національної Ідеї дієву підтримку, ініціювати пропоновані зміни до законодавства України як наведено у розділі «НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ І ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ» трактату «ІДЕЯ ГАРМОНІЇ - Українська національна Ідея» та в стислому його викладенні, які додаються.

Сподіваючись на співпрацю                                                            ________________________

 Додатки:

1. стисле обґрунтування - 4стор
2. витяги з відгуків 1 стор.

дата

ОБҐРУНТУВАННЯ

Наразі видано сигнальний наклад науково-публіцистичного трактату «ІДЕЯ ГАРМОНІЇ - Українська національна Ідея» авторства відомого українського письменника-«афганця» Ігоря Моісєєнка, у якому Українська національна Ідея (УНІ) доведена емпірично і вперше за всю історію її пошуків сформульована одним реченням.

«Україна – досконало розвинена держава, створена громадою життєдайної духовності, колиска людської цивілізації та джерело Натхнення на шляху до Гармонії Всесвіту».

Формулювання одним реченням відкриває можливість її законодавчого затвердження. Закон не може містити в у своєму тілі розлогих дослідницьких абстракцій. Отже, потрібне було чітке формулювання одним реченням, яке законодавці зможуть утвердити УНІ Законом України (бажано у Конституції), як об’єкт національної безпеки. Тоді УНІ буде включеною до освітніх програм для вивчення в усіх сферах знання, яких торкається її всеосяжний зміст, – суспільствознавство, українознавство, філософія, теософія й теологія, культурологія, література, теорії пізнання, педагогіка, юриспруденція, політологія… Таким чином, формуючи свідомість українця з найменшого віку, на національних історичних цінностях, які століттями приховувались кремлівськими колонізаторами, УНІ всотується в усі сфери інтелектуального буття та, об’єднавши навколо себе націю, припинить розбрат ідеологій. Тоді УНІ полишить стіни дослідницьких лабораторій та отримає наснагу практичного наповнення: почне працювати, служити народові, цілим його поколінням як невгасимий світоч, керуючись світлом якого українство йтиме з хаосу ідеологій.

Дієвість та унікальність представленої філософської концепції підтверджується відгуками та рецензіями авторитетних дослідників українознавства, серед яких Шевченківські лауреати – голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка Павло Мовчан та головний редактор тижневика «Слово Просвіти» Любов Голота, академік Академії Міжнародної Слов’янської Академії освіти ім. Яна Амоса Каменського Лариса Зязюн, член-кореспондент НАПН України Галина Шевченко, голова міжнародного ГО «Українська світова спілка професійних учителів» Наталія Мацько, президент всеукраїнського ГО «Інтелектуальна Україна» Тетяна Струбчевська, доктори філософських наук та історики.  (у виданні: рецензії науковців, післямова кандидата історичних наук М.Безотосного та монографія доктора філософії Т.Тюріної) Тим часом наймудріші з українців шукають формулювання УНІ вже триста літ.

Політична сила, яка ініціює і забезпечить пропонований нижче процес, отримає найширшу підтримку наукової та творчої спільноти України, яка користується безумовним авторитетом у суспільстві, що дозволить їй створити дієве громадянське суспільство. Адже вплив цього інтелектуального авангарду (митців, науковців, педагогів, журналістів) на суспільну думку найпотужніший з можливих,

Тим часом, спостерігаємо у сьогоденні – безліч політичних об’єднань, які у своїх програмах цілими розділами декларують наміри керуватися засадами Української національної Ідеї. Але формулювання її, до появи «Ідеї гармоніїї…», визначено не було. Тому такі програми виглядають не більше, ніж рекламні папірці, чим і в привабливості програють, і знецінюють вагомість самої Ідеї в процесах розвитку нації. 

Пропоновані ж програма втілення національної Ідеї та її обґрунтування, напроти, забезпечує і дієву ідеологічну підтримку поступу нації до її Величної Мети, і позбавлену примусу прихильність нації до політичної сили, яка його очолить.

Для того така політична сила має ініціювати внесення до Конституції України окремої статті про Українську національну Ідею, підкріпити її окремим законом та забезпечити увесь процес зустрічною промоактивною наснагою «на місцях», чим об’єднати навколо Ідеї достатню кількість творчої та наукової інтелігенції, здатної вплинути на суспільну думку, утворити дієве громадянське суспільство й долучити до її реалізації усі верства населення. 

Очевидно, що якби об’єднавча Національна Ідея в українського народу була і служила би, як було зазначено вище, відродженню свідомої своїх історичних культурних скарбів нації – Україна стала би менш вразливою для ворожої пропаганди у провокаціях розбрату та кровопролиття. Отже поява дієвої Української національної Ідеї сприятиме припиненню і подальшому попередженню спровокованих зовнішньою експансією конфліктів та подальшій успішній розбудові держави сконсолідованим громадянським суспільством. Задля реалізації зазначеної мети пропонується низка практичних заходів:

1.   Законодавче утвердження Української національної Ідеї, вперше сформульованої одним реченням, що забезпечить посилення уваги суспільства до неї, через вивчення її глибинного філософського змісту у системі освіти, що у поєднанні з розробленою науковцями України методикою «Духовної Педагогіки», представленою у виданні, спрямує навчальні процеси на виховання патріотів України.

2.   Зустрічні дієві заходи на місцях, здатні ефективно залучити досі незадіяний потужний інтелектуальний потенціал творчої та наукової інтелігенції та спрямувати пасіонарну наснагу народу України на втілення реальної програми з розбудови заможної держави на засадах життєдайної Духовності.

Чинна Конституція України не тільки не передбачає Національної Ідеї, а навпаки, декларуючи ідеологічну багатоманітність, спонукає ідейний безлад, чим, вправно вселяючи розбрат, користуються ворожі Україні сили:

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова…

Наразі ж ми маємо унікальну історичну нагоду закріпити вперше сформульовану одним реченням Українську національну Ідею окремою статтею Конституції України, чим сконсолідувати прогресивні інтелектуальні сили нації для досягнення її мети. Для того маємо змінити наведені статті наступним чином.

Стаття 11. Держава сприяє розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин, заради консолідації їх зусиль на втілення Української національної Ідеї.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, спрямованої на втілення Української національної Ідеї.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова, але не може бути спрямованою на заперечення Української національної Ідеї …

Водночас уявляється слушним прийняти окремо Закон України «Про Українську національну Ідею», з наступної редакції статтями:

 Ст..№... «Українська національна Ідея:

«Україна – досконало розвинена держава, створена громадою життєдайної духовності, колиска людської цивілізації та джерело Натхнення на шляху до Гармонії Всесвіту».

«Ст..№… «Стратегічне завдання, яке постає перед народом України з огляду на сформульовану Національну Ідею, полягає у відновленні суспільства життєдайної духовності та моралі, здатного до розбудови справедливої гармонійно розвиненої держави, на піднесення національного гонору Українця до рівня усвідомлення історичного покликання України – колиски людської цивілізації, гідної Натхнення Божого, аби вивести на шлях до Світла все людство».

У результаті таких змін до законодавства, ми отримаємо об’єднавчу національну Ідею, яка:

а) ґрунтується на моральних засадах (тезах) православного Християнства, що максимально відповідає прагненням найчисленніших верств української спільноти, і водночас не суперечить постулатам не тільки менш традиційних релігійних вірувань України, але й навіть атеїзму.

б) гнучка, бо відкрита для вдосконалення, оскільки сформована окремо від Конституції,

в) здатна служити українському народові в якості невгасимого гасла віками, оскільки декларує найвищу з можливих цивілізаційну місію Українства – лідерство нації у поступі людства до Гармонії Всесвіту. А процеси її публічного обговорення, поглибленого вивчення у системі освіти та подальшої трансформації здатні консолідувати прогресивні інтелектуальні сили нації на практичне, на відміну декларативних, досягнення її «Величної сакральної мети».

Теза 1: «Україна колиска» – корені сучасної «післяпотопної» цивілізації саме в Україні. Як свідчать Біблія й підтверджують висновки численних наукових досліджень найавторитетніших етнографів всього світу, саме з Північної Припонтіади почалося розселення Ноєвих нащадків. Українська культура – результат Богом Натхненної творчості, основою якої є одна з найдосконаліших в світі мов, яка історично є найближчою до прамови, Богом даної на невимовне щастя спілкування з Ним і на співтворчість, разом з Його Натхненням.

Теза 2: «Довершеність держави». Найважливіша умова виконання завдання сучасності з розбудови сильної і справедливої держави – відродження суспільства життєдайної моралі. Без того ніякі революції українському народові не зарадять. Отже, друга теза встановлює: творчі перлини української Богом Натхненної культури фундують еталонні моральні засади, що позбавляє розбрату, але наповнює суспільні відносини в Україні життєдайною наснагою гармоній і злагоди. Керуючись ними, шануючи свою обраність на виконання «Величної цивілізаційної Місії», українці вибудовують досконало розвинену державу, відновлюють соціум до стану взірцевої громади, достойної гідності Колиски цивілізації.

Теза 3: «Україна майбутнього» – взірцево розвинена, осяяна Богом Натхненною культурою, гідна вивести з провалля аморальності й бездуховності все людство і виконати свою «Величну цивілізаційну Місію» – утворення Джерела Натхнення життєдайної Духовності цивілізації у поступі до Гармонії Всесвіту. Україна завжди була Світочем Знання і Натхнення. Достатньо озирнутися на культурні скарби етносу, про які йдеться в обґрунтуванні, й відкриється, що благословенна наша Україна для усього людства постає Джерелом Натхнення, яким Творець Гармонії веде цивілізацію аж від Потопу. Отже, наше завдання – уберегти надбане й примножити українську культуру, посилити її зв’язок зі Святим Духом, аби Боже Натхнення й надалі осяювало людство саме через Україну.

 Одночасно, важлива ініціація «зустрічного руху» - низки заходів до її втілення на місцях, план і обґрунтування доцільності яких полягають у наступному.

Рішення до вчинків людина приймає, керуючись моральними засадами, котрі формуються мистецькими творами, які доводяться до аудиторії засобами масової інформації та під час навчальних педагогічних процесів. Саме мистецька, журналістська та наукова інтелігенція формують суспільну мораль та свідомість, а отже – здатна і зобов’язана зупинити згубні явища деградації. Митці утворюють еталони моралі, журналісти спрямовують на згадані еталони увагу аудиторії, педагоги формують її свідомість, з огляду на названі еталони, з пелюшок. Отже, на творчу інтелігенцію і покладається першочергова відповідальність за стан соціуму. Водночас маємо зазначити, творча та наукова інтелігенція бачить згубні процеси, які вирують над Україною, але не сконсолідована не може нічого зробити. А тому, побиваючись у переживанні відчаю, стримує величезну наснагу до дій.

  Щоб повернути український народ на шлях сталого розвитку, ми маємо максимально мобілізувати цей інтелектуальний авангард. Це стає можливим з консолідацією творчої спільноти навколо пропонованої УНІ.

Разом із законодавчою ініціативою політичної сили «згори», пропонується низка зустрічних практичних кроків на досягнення головної мети УНІ «низового» (місцевого) рівня:

1.      Визначення призначення творчої та наукової інтелігенції – відновлення суспільства життєдайної духовності та моралі, яке зможе побудувати справедливу й заможну Україну;

2.      Створення координаційного органу (Форуму творчої та наукової інтелігенції) для консолідації зусиль об'єднаних місцевих організацій митців, журналістів, науковців і духовенства на досягнення головної мети, визначеної п1.;

3.      Генерації та втілення дієвих взаємоузгоджених заходів, спрямованих на досягнення головної мети УНІ (п.1).

Приміром спільної діяльності низового рівня може бути наступна акція…

За попередньо обговореною на зборах Форуму творчої та наукової інтелігенції пропозиції представника Національної спілки письменників України, при підтримці міської влади, з якнайширшим висвітленням ходу акції та розкриттям у ЗМІ її значення для виховання і дітей, і дорослих, педагоги спрямовують школярів для ревізії автобусних маршрутів з попередньо спільно з дітьми розробленими у школах під час навчальних годин листами-пропозиціями до водіїв і власників транспортних засобів: у яких діти просили б розмістити в транспорті, замість аморально-глузливих висловів, цитати авторства видатних українських діячів культури. 

Наприклад:  Замість нерозумного: «Мєсто для удара головой», розмістити:

«…Мені ж , о Господи, подай Любити правду на землі І друга щирого пошли!..» («Царів…» Тарас Шевченко, 1860р.) ;

Або: «…Раз добром нагріте сонце Вік не прохолоне!..» («Сон» Тарас Шевченко, 1844р);

Чи наступне: «…Немає правди - над Любов, А без Любові все неправда…»  («На півдорозі до Шевченка» Т.Майданович, 2007р.)

З підписом: «За ініціативою школярів … класу ЗОШ №, у співпраці з «Форумом творчої та наукової інтелігенції». Результат: за півроку з маршруток зникнуть «блатняки», пасажири почнуть відчувати повагу до історичних та культурних надбань України, що підвищить загальний рівень культури суспільних відносин, мешканці міста поступово відчують довіру до творчого інтелектуального авангарду суспільства, діти отримають, замість розпачу від безвиході, безцінний досвід впливу на суспільну мораль і впевненість у дієвості їх соціально активних дій. Заради генерації подібних ідей і потрібне скликання «Форуму».

В пропонованих заходах чітко відслідковується взаємодія усіх представників творчої й наукової інтелігенції. Як одне випаде – увесь ланцюжок розірветься. Залучити дітей – пропозиція журналістів. Митці згенерували саму ідею й беруться за сценарну розробку театрального наповнення ключових заходів силами дитячих драмгуртків: вручення гарбузів з колядками, редагування листів, підбиття підсумків, тощо… Преса неухильно висвітлює, смакуючи увесь процес протягом кількох «серій», чим достукується до невігласів, та й діти по хатах розщебечуть. Влада долучається усіма своїми найпродуктивнішими силами відділів та управлінь культури й освіти. А педагоги роблять вигляд, що разом з дітьми «йдуть слідопитами» й знаходять(!) дуже талановитих місцевих митців, портрети котрих чарівним чином  виринають у виконкомівських управліннях культури на найпочесніших дошках пошани замість розкрадачів бюджетів. Усі разом проводять відповідної методи зустрічі з служителями мистецтва, навчаючи дітей історії, розкриваючи значення культури для майбутнього їхньої України, виколисуючи покоління нових Франків та Українок.

А загалом, ми зупиняємо нищення України вульгаризацією й отримуємо розширення меж впливу української культури. Але найважливіше те, що збалансованими взаємоузгодженням діями об’єднана організація митців і науковців пробиває глуху стіну між інтелігенцією й народом. Поступово, за кілька років невтомної діяльності таке об’єднання заслужить довіру й наверне до своєї мудрості більшість населення. Таким чином з’явиться підмурівок тієї національно-ідеологічної громади, яка не тільки наповнить продуктивною ідеологією буття українців, але й здобувши щиру довіру народу, поведе його до Величної Місії України. Люди почнуть свідомо співставляти свої дії з головною метою і завданнями УНІ, що й забезпечить їх консолідацію і прогресивний поступ у розбудові громадянського суспільства життєдайної моралі й духовності. Пропозицій аналогічних дій безліч, що свідчить про величезний потенціал, бажання творчої інтелігенції бути корисною суспільству і, водночас, про розпач від бездіяльності. Цей потенціал залишається зігнорованим, бо не існує координаційного центру, котрий забезпечив би його втілення. 

Друга теза пропонованої УНІ визначає створення гармонійно розвиненої держави єдино можливим, за умови виховання соціуму життєдайної Духовності. Тільки за умови досягнення такого рівня інтелектуального розвитку в людини з’являються моральні засади, за яких вона свідомо відмовиться від негативних вчинків й почне за доброї власної волі поступ до Гармонії. Для того знадобиться радикальна переорієнтація усієї системи освіти на виховання людини свідомої Духовності. Й на те науковці, українські в тому числі, вже розробили глибочезної мудрості методи. Одну з них (кандидата педагогічних наук, доцента кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Тамари Тюриної) в трактаті «Ідея Гармонії - Українська національна Ідея» адаптовано й оприлюднюється.

Війна, якою терзають Святу Україну, неодмінно закінчиться. Але перед людством стоять набагато небезпечніші виклики, пов’язані з перспективою самознищення. В Національну Ідею закладається велична цивілізаційна Місія України, як колиски людської цивілізації, і якій же належить зупинити згубні процеси наприкінці віків. Зовнішньополітичні ініціативи, стосовно пропонованої в цьому документі програми дій, здатні піднести на новий рівень ставлення до українського народу міжнародної спільноти.

Очікуваний результат: консолідація творчої та наукової інтелігенції під гаслами:

ЧЕСТЬ і СЛАВА – ЗВИТЯГА й НАСНАГА!

, «ГІДНІСТЬ нації – ДОВЕРШЕНІСТЬ держави – НАТХНЕННЯ Божого»!..

в об'єднання, здатне ефективно формувати життєдайну свідомість та мораль суспільства, котрі спрямують його розвиток на шлях прогресивного піднесення України.

Наразі, маємо щастя жити в країні грандіозної глибини Духовності й краси культури. Якщо будемо гідні її творців, як сучасників, так і наших пращурів, збережемо її спадкоємність, то – на виконання головної мети Національної Ідеї – викохаємо в Україні досконало розвинену державу – Джерело Натхнення всього людства.

детальне обґрунтування представлено на авторському сайті

http://afgan.pl.ua/uk/home

ВИТЯГИ З ВІДГУКІВ НАУКОВЦІВ

«Нав‘язавши Ідею «Русского Міра», ворогам України вправно вдалося отруїти досить велику частину нашого народу. В результаті – Україна вже палає у розбраті ідеологій. Більшість українців навіть не здогадуються про існування культурної експансії, а коли чують про неї – недооцінюють її нагальності та відмахуються, як від незрозумілого. Концепція Ігоря Моісєєнка радикально руйнує цю стіну нерозуміння. Отже вирішує питання національної безпеки».

Кандидат історичних наук Кирило Третяк

«Представленою філософською доктриною автор не тільки вперше сформулював та емпірично обґрунтував дієву Українську національну Ідею, але й пропонує шляхом законодавчого утвердження у стислі строки сприяти тому, аби кожен українець, кожен громадянин України іншої національності відчув її благотворний вплив.

"Україна – досконало розвинена держава, створена громадою життєдайної духовності, колиска людської цивілізації та джерело Натхнення на шляху до Гармонії Всесвіту" – це невгасиме гасло українства зможе служити широким верствам українського народу та світовій спільноті об’єднуючим чинником і нині, і в майбутні віки».

член Правління Національної спілки письменників України,

голова Комісії НСПУ з військово-патріотичної літератури  Анатолій Гай

«Ідея гармонії. Українська національна ідея» присвячена, власне, тому, як українці сьогодні, під час російсько-української війни, під час боротьби з корупцією всередині країни, можуть зберегти себе, вийти сильнішими з боротьби зі злом, яке окупувало Україну».

Доктор філософських наук Ігор Карівець

«…із законодавчим затвердженням вона здобуде найширшу з можливих аудиторію, торкнеться усіх сфер буття, а найголовніше, – увіллється до наукових та освітянських навчальних програм і тоді зможе здобути насправді суттєвий вплив на формування суспільної свідомості і моралі, утвердити величну цивілізаційну місію українського народу й об’єднати гідну тієї мети націю на її досягнення».

кандидат історичних наук Микола Безотосний